Згідно численних прохань клубків (зокрема, Ярика Безменова) минулого тижня був „Брейн-Ринг”. У цьому сезоні ми його граємо вже вдруге, але якщо минулого разу у „Студенті” зібралося 11 команд, то цього разу за рахунок нової команди „Знатоки” ми вийшли на оптимальну для поділу на групи дюжину. Бажаючих пограти, як метеликів притягувало світло лампочок, а декого, як тарганів, манило пиво.
Серед тих, хто потрапив до ігрових „корзин” першим, були команди-лідери нашого рейтингу: „Кірум”, „Маздай-НКХ,” та “Червоні Соколи”. Команда „Dithering”, до рейтингу якої, згідно заяви капітана Іллі Левошко, будуть додані бали команди „Каста (Еуронімус)”, займе відповідне місце у таблиці тільки з цього тижня (з 16 листопада).
Якою була гра? По-моєму дуже цікавою і несподіваною у плані того, що в одну корзину потрапили „ЧС” та „А-сис”, а в іншу – „Маздай” та „Dithering”. У групі “А” серед фаворитів на перший погляд були “Кірум” та “И.С.”, але гра показала, що “Інторч” потріпав нерви “Игре слов”, а “Сова” з усіх сил протистояла всім своїм противникам.
У групі “Б” команда “Інтел” обіграла новачків “Знатоків”, а “Знатоки” зірвали аплодисменти, взявши перший, хоча і останній бал у грі з „Dithering”. У результаті: Перші – “Маздай”, а в плей-офі грають “Dithering” та “Игра Слов”.
З групи “С” до плей-офу потрапив “Хаос”, чудом (за різницею “забитих-пропущених”) залишивши позаду “Апокаліпсис”. Лідер групи (4 бали) – “Червоні соколи”, котрі у пів-фіналі потрапили на переможця плей-офу, своїх запеклих суперників – команду “Игра Слов”. До речі, у “И.С.” зараз відбуваються певні пертурбації у складі гравців – побачимо, що залишиться у результаті.
У фінальній грі за пиво і за совість „Маздай-НКХ” та „Кірум” зійшлися на тому, що пиво візьме „Кірум”, а „совість” команди „Маздай” (тобто Таню Іванову) „маздайці” нікому не віддадуть. Взагалі ж більше всіх пощастило минулого разу моій помічниці КАтеньке, яка всю гру рахувала бали, за що J і отримала від „Кіруму” пляшку пива, під кришечкою якої була обіцянка призу. Якого? Запитуйте у КАтеньки.
Стосовно наступного тижня: 22 листопада у Харкові команда „Проект „Геркулес” гратиме у Першій Лізі ЛУК, а пан Почесний Президент буде відсутнім з причини Форуму демократичних сил у Києві, тому оголошується тендер на продаж батьківщини, тьфу,... на проведення гри у наступну неділю. Початковий внесок для проведення гри – не менше 45 питань для „Що?Де?Коли?” „Интим („Свояк”) и разврат („Брейн”) не предлагать!” :-)

Пи. Си. До речі, стосовно всіляких подальших „приплюсувань” і тр. пр. тр., яка каже Y. Так от, той „перехідний” період, коли команди розпадаються на декілька повноцінних „клонів” або ж зливаються в однин „монстр гри”: цей період задля нівеляції сюрпризів під кінець сезону продовжуватиметься ще рівно один календарний місяць – тобто до 16 грудня. У разі бажання „наслідувати” рейтинг команди-попередниці потрібне виражене у заяві спільне бажання трьох гравців + капітана команди-попередниці, або чотирьох гравців команди. Критерієм складу команд слугуватимуть списки, подані до участі у Кубку міста сезону 2003-2004.

Всім привіт! Особливо Дабражилателю. Я як і багато хто з вас знаємо, хто ховається за цим псевдо, як Гена Пащенко за маскою, але якщо йому так зручно, то най так і буде. Кожен вільний мати свій бзік. Так от по суті викладених тез в статті “С чем боролись..”. Спочатку про “возгласы о неприемлимом темпе”. Де ж вони ті кляті возгласи? Я щось, крім возгласів Ярика нічиїх не чую, може на старість глухуватим, правда, став. Але далі по ходу “повествования” з”ясовуємо, що таки не темп став причиною перевтоми деяких Дабражилатєлей, а заліковість ігор. З наступного абзацу дізнаюсь багато цікавого з історії КОЛІР (мабуть таки МО). Так про чиєсь рішення, щодо всіх “незачетных” марафонських і кубкових “зачетных”. Так от не було такого ніколи. До речі та команда, яку Ви звинувачуєте в «неуемных амбициях» (ми ж з Вами знаємо про кого мова), якраз і запропонувала термін “Марафон” для означення щотижневих ігор. Але я був категорично проти. І так само проти і зараз. Я вважаю обгрунтованим і престижним проводити ЧМ з 40-50 етапів, що визначають об”єктивно найсильніші команди. І минулий сезон це красномовно довів. Кому це важко, впадло etc. є Кубок Міста, будь ласка визначте для себе, що для вас заліковим є саме він і все. Які проблеми? Що стосується домовленностей з кабачками про ранки чи вечори. Я думаю, що подібні починання треба лише вітати. Якщо десь з”являться команди, які збиратимуться зранку в середу наприклад на Набережній, то це прекрасно. Кнопку вам в руки! А поки що я думаю треба залишати все як є, тому що маємо ми Лігу лише тому, що щотижнево збираємося протягом трьох років і граємо залікові ігри. І не треба на то “специального постановления”. І дай Бог, щоб так далі і було. Будьте здорові, живіть багато!

Для людей которые никогда не играли в «Игре Слов»необходимо пояснить что слово в заглавии при переводе с игрословского на русский означает примерно тоже что Чемпионат Кировоградского Государственного педагогического университета по Брейн-рингу.
Именно это «знаменательное» событие произошло в 12 день ноября , лета 7511 от сотворения мира, в актовом зале КГПУ. Дальше по логике событий должна ити аналитика турнира, но я намеренно не буду выносить мусор из «университетской избы» , так как в наших проблемах мы разберемся сами . Лучше я Вам расскажу быль которая известна всем нам под названием «Властелин Золотого Брейна» или что то типа этого но на новый лад, совпадение с реальными персоналиями конечно же абсолютно случайно.
В некоторой не столь отдаленной стране под названием Пэгэфитания жил веселый народец под названием пэгэфиты. Несмотря на то что с давних времен этот народ делился на три породы: лапитупы (по-русски - географы), струсы (по-русски - химики) ,и биолохи это название кажется не надо переводить, но жыли эти породы всегда вмире между собой, или по крайней мере его имитировали . Хоть большинство пэгэфитов трудно назвать невысокликами, но жить их всегда тянуло в норку. Лучшеетомуподтверждение главное пристанище пэгэфитов по улице Нейгауза, тесные стены и низкий потолок сразу давят на нормального человека т. е. высоклика .
Жил-был в этой самой стране реальный невысоклик, т. е. типичный пэгэфит Фродо Кашелинс . Он не сильно отличался от собратьев струсов , как и от остальных пэгэфитов был он разве что гораздо умнее оных и еще отличался своей честолюбивостью. Призабылось уже Кашелинсу то время когда он ходил по земле птицей Соколом , теперь в нем все чаще говорила другая птица (не будем тыкать пальцами) , наверное поэтому маниакально тянуло Кашелинса на вещи которые блестят, а особенно бутылочные пробки и другие вещи «под золото». К сожалению нашему кашелинсу повезло меньше чем его теске Торбинсу (о котором Вы надеюсь тоже слышали), ведь ему в наследство от дяди не осталось кольца стмким эффектным блеском. Да ипобаивался Кашелинс колец (т.е. был заядлым холостяком)а тянуло его гораздо чаще на фигурку Золотого Брейна, при этом не может не настораживать тот факт что фигурка эта народом, чуть более древним чем пэгэфиты (т.е. греками) считалась не только божеством но и что интересно женского пола.
Теперь самое время рассказать о почти вечном, почти всесильном, и гораздо менее добром маге и
Волшебнике- ГенДомарьфе.(Примечание далее по тексту буквосочетание –маг- целесообразно заменять словом -админ-). Он хоть ине был невысокликом но от длительного общения с пэгэфитами стал лапитупом высшей пробы (этого у него не отнять).
Именно у него на пару с Кашелинсом родилась идея собрать представителей разных народов: пэгэфитов, эльфов, гномов, троллей, людей, орков и померяться силами в соревновании «Кто кого передумает.» Тут Кашелинс и вспомнил о своей давней мечте о Золотом Брейне, имено его он потребовал в качестве главного трофея в состязании. Конечно же ГенДомарьфу не стоило больших усилий по своим МАГическим каналам достать Золотой Брейн.
Я уже не впервые провожу параллели между нашим Кашелинсом и его теской Торбинсом, ведь он тоже на самое важное в своей жизни дело взял самых закадычных товарищей.Как например своего садовника (т. е.биолоха) Сим-Сэма, который намеренно изменил вторую часть своего имени, хоть это и портило рекламу его «коммуникационных связей » но зато избавляло от толп народа который ходил за по пятам и требовал обращаясь к нему сначала открыться, а потом отдаться. А еще Сим-Сэм Глюк изменил имя чтобы хоть чем то походить на Сэма Скромби – настоящего друга, преданного товарища, Человека с большой буквы, который в отличии от некоторых никогда не предавал Торбинса.
Не обошелся Кашелинс в своем походе за Золотым Брейном и без собственного фан-клуба, который олицетворялся представителями двух старейших пэгэфистских кланов БрЕвстигнейков и ХрОЛОв. Да, да не удивляйтесь именно эти два уважаемых клана оказались вп утаны в в делишки Кашелинса, именно из-за своей молодежи- Пина и Мерри. O tempora o mores.!!
Не могу не вспомнить и о еще одном представителе фан-клуба Кашелинса таком себе Svеагорле.Но только это имя он носол когдо жил с пэгэфитами, а всем нам он больше известен под именем Гурлумниан . Давать характеристику ему я не стану потому что это за меня сделал Боромир, и так цитата по тексту,-«Этот маленький Гурлумниан маленькая тварь. Маленькая тварь но большой лиходей». No comments .
И вот настает время Битвы народов, сражения не на жизнь, а на смерть-«Кто кого передумает»,пэгэфисты против остальных народов Средиземья. Ну что я могу сказать жутко умный этот пэгэфист Кашелинс, а учитывая магические свойства ГенДомарьфа который своими способностями запретил эльфам играть в команде гномов, он сильно облегчил задание для Кашелинса . Который хоть и не без ранений но просто таки растерзал соперников(я вот подумал зачем я о других рассказывал , только бумагу марал) и унес Золотой Брейн в тесную норку родной Пэгэфитании.
Бедная Ника (тьху т. е. Брейн) теперь ей год стоять вноре Кашелинса и каждый день ощущать на себе волосы между пальцев десятков пэгэфитов.
Небойсь дружище найдеться народец, который тебя ровно через год выручит!!!!!

В поход, беспечный пешеход,
Уйду, избыв печаль,-
Спешит дорога от ворот
В заманчивую даль,
Свивая тысячи путей
В один, бурливый, как река
Хотя, куда мне плыть по ней
Не знаю я пока
(Дж. Р. Р. Толкиен)

Местами пъедестал стал напоминать грузовой лифт. А то как же еще такую команду, как "Кирум" выдержать? Которые в очередной раз доказали свою неслучайность победителей Брейна!

Какая все-таки действенная рубрика! Прям-таки оружие массового поражения! Ну что ж, буду знать. А "антики"... пока таковых нет.