Ще за дня, було, гуртуються парубки і дівчата: перші вяжутъ патлатого Коструба, несуть найліпшу губку до кресала; ті добирають найтонших, наплетших свічок, плетуть вінки. Іще за дня у всіх них од солодкої тривоги злітають угору серця, буйно хмеліють голови. Там, на кручі, в одну мить спалахне потішне кострище, довгим рядочком попливуть за водою кружальця вогників - дівоч1 вінки, забринять над погідним краєм гарячі закличні пісні.
О. ПАЛІЙЧУК "Колиска Дажбога"