 |
Персонажи славянской мифологии
Дана
 |
Дана - славянская богиня воды. Светлолицая девушка-река, журчащая свою жизнерадостную песню. Она и уставшего путника напоит, и рану воину омоет, и, поднявшись в небо, упадёт благодатным дождём на нивы. Почиталась как светлая и добрая богиня, дающая жизнь всему живому. От имени Дана походит название Днепр (Данаприс), Днестр, Дунай, Двина, Донец. Слово Дана сложное: ДА ("вода") плюс НА ("неня"), означает "Вода-Мать". Припев песни "Дана, шиди, риди, Дана" - "Дана, она творит, реку творит, Дана". Особые почести этой богине воздавались во время Купальских праздников. |
Первісно Леля (Дана), богиня багатьох народів, була жіночим началом Всесвіту. У слов'ян вона звалась також Дівою. Вода, начало речей, вічно прекрасна, вічно свіжа, вона була дівою і одночасно жінкою, дружиною Сонця. У Дівограді (пізн. Магдебург) стояв її храм.
О.П. ЗНОЙКО "Міфи Київської землі та події стародавні"
... У кожному селі побутують купальські пісні. Як би вони не починалися, про що б у них не співалось, насамкінець обов'язково зведеться до кохання й одруження. Благословенні ці пісні Даною та Лельом, водою та світлом.
В. МИЦИК "Ясне-красне Купайло"
